Палички для їжі. Як роблять палички для суші та ролів?

Паличками для їжі щодня користуються понад 1,5 мільярда людей. Лише в одному Китаї щороку викидають близько 45 мільярдів пар одноразових дерев'яних паличок. Щоб їх виготовити, щорічно вирубують приблизно 25 мільйонів дерев. І це ми ще не рахуємо бамбук, якого йде в рази більше.

До цього додається ще близько 180 мільярдів пар паличок, які йдуть на експорт. У Японії використовують приблизно 24 мільярди пар на рік. А в інших країнах Південно-Східної Азії рахунок теж іде на мільярди. Масштаби, м'яко кажучи, вражають.

Давайте розберемося, як виготовляють палички для суші і трохи заглянемо в їхню історію.

Звідки взагалі з’явилися палички для їжі?

Точної відповіді немає. Але археологи знайшли бронзові палички в Китаї, датовані аж 3 тисячоліттям до нашої ери. У Японію вони потрапили приблизно 2 тисячі років тому, а в інші країни регіону — пізніше.

З того часу з’явилося багато різновидів паличок, що відрізняються матеріалом, довжиною, формою і навіть призначенням.

Ось які бувають палички:

1. Дерев’яні та бамбукові — найпопулярніші.

2. Пластикові, керамічні, металеві — частіше багаторазові.

3. Елітні — зі срібла, бронзи або навіть зі слонової кістки.

Кожен матеріал має свої особливості. Дерево та бамбук — дешеві й прості в обробці, але одноразові. Метал і кераміка — для багаторазового використання, а значить, екологічніші. Деякі колекціонери навіть збирають рідкісні набори — з бронзи або срібла.

І це ще не все. У різних країнах форма і стиль використання паличок теж різні:

1. У Китаї — довгі, з заокругленим кінцем.

2. У Японії — коротші й з гострим кінцем.

3. У Кореї — плоскі, металеві й багаторазові.

Такі відмінності формувалися століттями. Наприклад, у Кореї прийнято їсти гарячу їжу з загального котла, і металеві палички тут — не випадковий вибір. А в Японії цінують витонченість, тому палички — тонкі, легкі й акуратні. Усе залежить від традицій, кухні й менталітету.

Крім того, є палички для їжі, а є — для готування. Останні довші й зручніші для перемішування їжі на сковороді або в каструлі. Вони рідко потрапляють у руки звичайних людей — частіше це інструмент кухаря. Але принцип той самий.

Як роблять палички для їжі в Китаї та США

Виробничий процес загалом нескладний, але відрізняється деталями залежно від країни.

У Китаї палички роблять із бамбука. Спочатку його складають і розрізають вручну. Заготовки проходять через верстати, де їм надають форму. Цікаво, що палички часто не розділяють повністю — щоб користувач знав, що вони нові. Потім їх заточують, перевіряють і упаковують.

Процес виглядає так:

1. Бамбук ріжуть на частини, розпилюють на дощечки.

2. Верстати надають форму й заточують один кінець.

3. Перевірка на брак і пакування.

Виробничі приміщення рідко відповідають високим стандартам чистоти. Часто процес автоматизований лише частково, а значну частину роботи виконують вручну. Тим не менш, палички виготовляються швидко й у величезних обсягах, що дозволяє зберігати низьку собівартість.

А от в Америці палички роблять із дерева. Виробництво трохи технологічніше. Колоди спочатку лущать, потім нарізають на довгі стрічки, з яких отримують заготовки. Формують палички, перевіряють і упаковують. Цікаво, але частина цієї продукції повертається назад до Китаю.

Ось як це виглядає:

1. Дерев’яні чурбаки розпилюють і розмотують на стрічки.

2. Стрічки рубають на заготовки, формують палички.

3. Упаковка й експорт — зокрема в Азію.

У США виробництво більш автоматизоване й орієнтоване на якість. Навіть попри це, більшість паличок усе одно йде на експорт, адже в самих Штатах попит на них не такий високий. Іронія в тому, що багато китайців користуються паличками, зробленими в Америці.

Перш ніж перейти до останньої частини, варто відзначити ще один цікавий момент. У багатьох країнах зараз активно обговорюють тему відходів та сталого виробництва. І палички тут — гарний приклад того, як масовий попит впливає на навколишнє середовище. Все більше компаній переходять на багаторазові варіанти, а екотема стає все популярнішою.

А ви вмієте користуватися паличками?

Цікаво, скільки людей насправді вміють вправно користуватися паличками? Хтось вчиться з першого разу, а хтось досі просить виделку. Особливо якщо суші розвалюються просто в соєвому соусі...

Палички — це не лише інструмент, а й частина культури. А спробувати їсти ними — це як доторкнутися до традицій іншої країни. Ну і, звісно, завжди можна потренуватися.

До речі, якщо ви в Одесі — не забувайте, що смачні суші та роли завжди можна замовити в онлайн-ресторані «Вилки-Палки». І заодно — потренуватися їсти їх паличками!